DRAGER ALCOTEST НЕ МОЖЕ БУДИ ДОКАЗОМ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

DRAGER ALCOTEST НЕ МОЖЕ БУДИ ДОКАЗОМ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

Процедурі доказування в судовому процесі приділяється мало уваги, що в решті-решт стає вирішальним під час ухвалення судового рішення та визначає долю самої справи.

В цій статті піде мова про так званий газоаналізтор DRAGER ALCOTEST 6810 за допомогою якого поліція визначає чи знаходиться особа в стані алкогольного сп’яніння чи ні.

Відповідно до ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особи, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Необхідно зазначити, що відповідальність за даною статтею наступає в двох випадках, а саме:

  • Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

  • відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції  регламентоване Наказом №1452\735 від 09.11.2015  «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Відповідно до п. 6 Наказу зазначено, що огляд на стан сп’яніння проводиться:

  • поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);
  • лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

В цій статті зупинимося на спеціальних технічних засобах, які дозволені до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

На сьогодні поліцією використовується газоаналізатор Drager Alcotest 6810 але постає питання чи може вказаний спеціальних технічний засіб бути допустимим доказом в адміністративних справах де особи притягуються до відповідальності в порядку передбаченому ст. 130 КУпАП?

На сьогоднішній день газоаналізатор Drager Alcotest 6810 не може бути допустимим доказом в цій категорії справ оскільки не має відповідного сертифікату. Таким чином, суд не може порушити принцип презумпції невинуватості і притягти особу до адміністративної відповідальності.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Саме з цих підстав була задоволена наша апеляційна скарга на постанову Малиновського районного суду м. Одеси, а постанова скасована.

Далі наводиться текст судового рішення:

Номер провадження: 33/785/80/18

Номер справи місцевого суду: 521/15290/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Котелевський Р. І.

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2018 року                                      м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Котелевського Р.І.,

за участю:

секретаря Стоянової Л.І.

захисника адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 на постанову судді Малиновського районногосуду м. Одеси від 02.11.2017 року, –

встановив:

оскаржуваною постановою судді Малиновського районногосуду м. Одеси від 02.11.2017року,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік, а також стягнуто судовий збір у сумі 320 грн.

Згідно з оскаржуваною постановою ОСОБА_3 визнаний винним за те, що він, 10 вересня 2017 року, о 0430 год., керував автомобілем НОМЕР_1 по вул. Космонавтів, 1 в місті Одесі в стані алкогольного спяніння, згідно висновку «DragerAlcotest», чим порушив вимоги п.2.9а «Правил дорожнього руху України» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням судді районного суду, 27.11.2017 року, захисник ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк на оскарження постанови районного суду, у звязку з тим, що ОСОБА_3 не повідомлявся про дату та час розгляду справи, копію постанови отримав 15.11.2017 року. Захисник просить постанову судді районного суду скасувати та закрити провадження у справі, в звязку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В доводах апеляційної скарги захисник посилається на те, що суддя районного суду в порушення вимог ст.ст. 252268 КУпАП, розглянув справу без участі ОСОБА_3, неповно зясував обставини справи та прийняв необґрунтоване рішення про винуватість останнього. Захисник зазначає, що огляд ОСОБА_3 на стан алкогольного спяніння був проведений за допомогою не сертифікованого технічного приладу, а тому висновок перевірки на стан алкогольного спяніння є недопустимим доказом .

Апеляційний розгляд справи проведено у відсутність ОСОБА_3, який про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтвердив апеляційному суду його захисник.

Перевіривши доводи апеляційної скарги; заслухавши захисника ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; вивчивши матеріали адміністративної справи та дослідивши докази; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Відповідно доположень ст. 294 КУпАПпостанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягомдесяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертаєтьсяапеляційним судомособі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні.

Мотивуючи необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження захисник ОСОБА_2 посилається на те, що в судовому засіданні районного суду ОСОБА_3 участі не приймав, а копію оскаржуваного рішення отримав лише 15.11.2017 року.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови судді районного суду, 02.11.2017 року ОСОБА_3 не був присутнім в судовому засіданні суду першої інстанції. Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_3 отримав 15.11.2017 року, про що свідчить розписка про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.23). Апеляційна скарга подана 27.11.2017 року, а тому строк на оскарження підлягає поновленню (а.с.34).

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглядаючи справу стосовно ОСОБА_3, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суді районного суду є необґрунтованою, оскільки постановлена за результатами неповного дослідження доказів та їх невірної оцінки, а також неврахування суддею районного суду положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

Апеляційний суд констатує, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення слід керуватися в тому числі й Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обовязковість якого надана Верховною ОСОБА_4 України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року. Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.

Прецедентна практика ЄСПЛ, застосовуючи критерій суворості покарання за вчинення адміністративного правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, відносить адміністративні правопорушення до кримінально-правової сфери з усіма гарантіями статті 6 Конвенції.

Разом з цим, і інші адміністративні правопорушення можуть підпадати під сферу дії кримінально-правового аспекту статті 6 Конвенції. Зокрема це порушення правил дорожнього руху(позбавлення права управління – Рішення ЄСПЛ «Лутц проти Німеччини» від 25.08.1987 року; Рішення ЄСПЛ «Маліге (Malige) проти Франції» від 23.09.1998 року).

ЄСПЛ дійшов висновку, що стаття 6 Конвенції не може застосовуватися з точки зору «кримінального обвинувачення» до такої міри покарання як негайне позбавлення посвідчення водія (Комюніке Секретаря Європейського Суду з прав людини стосовно рішення у справі «Ескубе проти Бельгії»).

Отже, ЄСПЛ вирішуючи питання застосування ст. 6 Конвенції не ставить в залежність виведення з під юрисдикції кримінальних судів певних видів правопорушень віднесених до юрисдикції інших органів, посадових осіб.

Виходить, що у справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, – особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів). Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення слід керуватися в тому числі й Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно зясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог статей 251252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

З оскаржуваної постанови убачається, що до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,суддя районного суду дійшов на підставі досліджених доказів: протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №006735 від 10.09.2017 року, чеку газоаналізатора «Драгер 6810» ARBL-0639, та акту огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів; пояснень свідків, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 2-6).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №006735 від 10 вересня 2017 року, о 0430 год., керував автомобілем НОМЕР_2 по вулиці Космонавтів, 1 в місті Одесі в стані алкогольного спяніння Стан алкогольного спяніння було встановлено за допомогою спеціального технічного пристрою газоаналізатора «DragerAlcotest 6810» -результат 0,88 проміле алкоголю (а.с.2,3,4).

Разом з цим, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції не може погодитись з рішенням судді районного суду, з огляду на те, що поза увагою судді та без належної правової оцінки залишився той факт, що дії працівників поліції, які складали протокол відносно ОСОБА_3 не відповідали встановленим законом вимогам.

Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України,водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного спяніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Порядок проходження огляду на стан спяніння встановлений ст.266 КУпАП, а також затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоровя України №1452/735 від 09.11.2015 року Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі – Інструкція). Інструкцією передбачено, що огляду на стан спяніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані спяніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоровя.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Розділу ІІ Інструкції, поліцейськими при огляді на стан спяніння використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях. Перед проведенням огляду на стан спяніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан спяніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Відповідно до даних Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, розміщеного на офіційному сайті Міністерства охорони здоровя України (http://portal.diklz.gov.ua/PublicSite/PUB/VMDetail.aspx?id=6522284), технічний пристрій газоаналізатор «Drager Alcotest – 6810» не внесений в перелік спеціальних технічних засобів, дозволених для використання на території України відповідно до свідоцтва №14455/2014 затвердженого Наказом Держлікслужби України від 29.12.2014 року №1529 «Про державну реєстрацію медичних виробів». При цьому, свідоцтво про державну реєстрацію №7261/2007 щодо приладу електродіагностичного – газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», згідно Наказу МОЗ від 10.02.2010 року №95, було дійсне тільки до 10.02.2015 року.

Згідно відповіді заступника Міністра охорони здоровя України від 03.08.2017 року №3.46-53/714-17/20849 на адресу апеляційного суду Одеської області, технічний пристрій газоаналізатор «Drager Alcotest 6810» не внесений в перелік спеціальних технічних засобів, дозволених для використання на території України, який затверджений Наказом Держлікслужби України від 29.12.2014 року №1529 «Про державну реєстрацію медичних виробів».

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема з акту огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів, вбачається, що огляд ОСОБА_3 на стан алкогольного спяніння було проведено працівниками поліції за допомогою спеціального технічного засобу – газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» №ARBL-0639, який, з наведених вище підстав, фактично не був дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандартом на день проведення огляду на стан спяніння 10.09.2017 року (а.с. 3).

Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

З урахуванням вимог п.22. Розділу ІІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», встановлені апеляційним судом обставини позбавляють апеляційний суд можливості визнати результати огляду за допомогою газоаналізатору «Drager Alcotest 6810», прилад ARBL-0639, як беззаперечний доказ вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і дають апеляційному суду підстави дійти до висновку про те, що стан алкогольного спяніння останнього у визначеному законом порядку встановлений не був.

Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 13, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).

У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За вище викладених обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки його огляд на стан алкогольного спяніння було проведено в порушення вимог Інструкції, а тому факт перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного спяніння під час керування автомобілем у передбаченому законом порядку встановлений не був.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність прийнятого суддею районного суду рішення про визнання ОСОБА_3 винним в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких умов, апеляційний суд вважає за необхідне оскаржувану постанову судді районного суду скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_3 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободст.62 Конституції України, ст.ст. 247293294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, –

постановив:

Поновити захиснику ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси від 02.11.2017 року.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 02.11.2017 року, якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.13 0 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у звязку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області                                                                     ОСОБА_4

http://reyestr.court.gov.ua/Review/71587842

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *