НЕРОЗМИТНЕНЕ АВТО В ЗАКОНІ?

НЕРОЗМИТНЕНЕ АВТО В ЗАКОНІ?

Нестабільна політично-економічна ситуація в країні змушує більшість громадян думати про економію своїх заощаджень, але держава в особі контролюючих органів намагається такі дії підвести під порушення закону.2015 та 2017 роки відзначилися  в Україні досить великим обсягом ввозу нерозмитненого авто, яке громадянами України використовувалися у власних інтересах.

Досить часто нерозмитнені авто використовувалися, як донори до інших автомобілів, які ремонтувалися на території України, оскільки це було більш економічно доцільніше, аніж купувати запчастини окремо.

Митниця та СБУ досить часто проводила так звані рейди, щодо виявлення нерозмитненого авто у громадян та притягувала останніх до адміністративної відповідальності.

Головним механізмом боротьби митних органів із користувачами нерозмитнених авто було притягнення особи, яка користувалася таким транспортним засобом до адміністративної відповідальності  в порядку ч. 2 ст. 460 Митного кодексу України.

До речі, штрафи досить немалі, оскільки громадин в разі притягнення до адміністративної відповідальності встановленою ст. 460 МК України, повинен сплатити не менше 8500,00 грн., не враховуючи усі витрати на виконавчу службу та інше.

Користування автомобілем на іноземних номерах

До ЮФ «Мацко та Партнери» звернувся клієнт, на якого було складено чотири протоколи про адміністративне правопорушення в порядку ст. 460 МК України.

Аналіз матеріалів вказаної справи дозволив зробити висновок про те, що вказана особа не могла бути притягнена до даного виду відповідальності у зв’язку з тим, що вона не є суб’єктом правопорушення. Також митним органом було допущено низьку порушень, які стали вирішальними для того, щоб ЮФ «Мацко та Партнери» вказану справу виграли у суді.

Відповідно до ст. 489 Митного кодексу України визначено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.

Недотримання вказаних вимог може вам допомогти під час захисту ваших прав у суді та стане запорукою виграшу.

Постає питання, чи можна використовувати нерозмитнені автомобілі на території України?

Відповідно до ч. 4 ст. 380 МК України зазначено, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Як було в нашому випадку клієнта звинуватили у розукоплектації авто, а тим самим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 469 МК України, яка передбачає відповідальність у вигляді штрафу за дії направлені на зміну стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації – отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, користування та розпорядження ними без дозволу органу доходів і зборів, а так само невжиття передбачених частиною четвертою статті 204 цього Кодексу заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації – отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився.

Резюмуючи необхідно наголосити, що під час розгляду цих справ необхідно особливу увагу звернути на фактичні обставини справи, особливо на те, безпосередньо в яких діях звинувачує Вас митний органах, а також на докази, якими вони це обґрунтовують.

В цих справах, які будуть надані для прикладу митний орган не зміг довести наявність об’єктивної сторони правопорушення, а відтак за відсутності хоча б одного елементу адміністративного правопорушення відповідальність не настає.

З рішеннями суду по вказаному спору Ви можете ознайомитися за посиланням:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/54763886

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55335357

Також, по одній із прав було відмовлено у позові, але суд апеляційної інстанції вказану постанову скасував та задовільнив позов ЮФ «Мацко та Партнери»

0 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 р. Справа N 521/17847/15-а

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Сегеда О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді – Потапчук В.О. судді – Семенюка Г.В. при секретаріБерекет Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 11 січня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил, –

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом до суду про скасування постанови N 0221/50000/13 від 20.06.2013 р. винесенної заступником начальника Південної митниці міндоходів якою його визнанно виним у вчиненні порушення митних правил відповідальність за яку передбачено ст. 469 ч. 2 МК України та накладено штрафв сумі 8500 грн.

Постановою Малиновського районного суду Одеської області від 11 січня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

ОСОБА_5 не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_5 посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 березня 2013 року під час проведення співробітниками південної митниці спільних заходів з співробітниками Управління СБУ в Одеській області, відповідно до листа від Управління СБУ в Одеській області від 01.03.2013 N 4-806 під час проведення перевірки пункту розкомплектування автомобілів розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Разумовська, 30, на території СТО ” 4×4″, у присутності власника ОСОБА_5 було виявлено розукомплектований автомобіль Honda civic кузов НОМЕР_2.

Згідно проведеної перевірки було встановлено, що автомобіль “Honda civic”, кузов N НОМЕР_1 був тимчасово ввезений на митну територію України 23.10.2009 року в зоні діяльності відділу митного оформлення N 4 Дністровської митниці громадянином Росії ОСОБА_7, який постійно проживає на території Росії.

04 березня 2013 року за ознаками ст. 469 ч. 2 Митного кодексу України працівниками Одеської митниці ДФС у відношенні позивача складено протокол про порушення митних правил N 0221/50000/13.

20 червня 2013 року Одеською митницею Державної фіскальної служби було винесено постанову в справі про порушення митних правил N 0221/50000/13, якою його було визнано винним у порушенні митних правил за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 469 ч. 2 Митного кодексу України, згідно якої на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що в діях ОСОБА_5 по розкомплектуванню автомобіля “Honda civic”, кузов НОМЕР_2 міститься склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 469 МК України, оскільки останній здійснив неправомірні операції з товаром (транспортним засобом) митне оформлення якого не закінчене.

Колегія суддів вважає, суд першої інстанції помилково послався на вказані обставини як на підставу у відмові у задоволені адміністративного позову, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 469 МК України зміна стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, користування та розпорядження ними без дозволу митного органу, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п” тисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до листа Державної митної служби України від 03.09.2012 року N 20/2-11/09804-ЕП “Про кваліфікацію дій за ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України” тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватись на митній території України виключно тими громадянами, які ввезли їх в Україну, для особистих потреб строком до одного року, не можуть бути розкомплектовані, а також відчужені чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

В силу вимог ст. 469 Митного кодексу України субєктом, тобто особою, яка може бути притягнута до відповідальності за ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України є особа (громадянин нерезедент), яка тимчасово ввезла на митну територію України транспортний засіб особистого користування і порушила митні правила шляхом передачі його в користування іншій особі.

Відповідно до матеріалів справи транспортний засіб був ввезений на митну територію України громадянином Росії ОСОБА_7, постійно проживаючого на території Росії, який в силу вимог Митного Кодексу України повинн виконувати митні формальності, а до відповідальності за порушення митних правил притягнуто ОСОБА_5, який не ввозив даний автомобіль на митну територію України, а тому не є особою, відповідальною за митне оформлення та дотримання вимог Митного кодексу України, тобто не є суб’єктом даного правопорушення.

Всупереч вимог ч. 1 ст. 489 МК України – посадова особа відповідача при розгляді справи про порушення митних правил зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 495 МК України посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідач при винесені даної постанови не з’ясував, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні і чи підлягає вона відповідальності.

Відповідно до матеріалів справи протокол про порушення митних правил N 221/50000/13 було складено 04.03.2013 року в якому зазначено, що розгляд справи відбудеться 04.04.2013 року о 14 годині за адресою м. Одеса Митна площа 1 (а. с. 10).

В супереч зазначеній в протоколі даті і часу розгляду справи, постанова винесена 20.06.2013 року без надання доказів того, що відповідач повідомлений про зміну дати та часу розгляду справи.

Всупереч ст. 526 МК України позивачу не було повідомлено про час та місце розгляду справи, а справа розглядалась у його відсутності з порушенням права позивача на захист.

За таких обставин дана постанова винесена всупереч вимог ст. 498 МК України, оскільки позивач не міг скористатися своїми правами, а саме – правом на юридичну допомогу адвоката, чим було порушено право на захист та не надано можливість зібрати докази для підтвердження своїх доводів та міркувань.

Відтак, відповідно до ч. 6 ст. 530 Митного кодексу України, перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що при накладені адміністративного стягнення на ОСОБА_5 порушено вимоги митного законодавства і вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку із чим рішення суду першої підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення по справі.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, – задовольнити.

Постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 11 січня 2016 року, – скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_5 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил, – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Південної митниці Міндоходів в справі про порушення митних праві N 0221/50000/13 від20.06.2013 р.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя В.О. Потапчук суддя Г.В. Семенюк

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *