СКАСУВАННЯ АРЕШТУ МАЙНА В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

СКАСУВАННЯ АРЕШТУ МАЙНА В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Досить часто власники майна дізнаються про те, що на їх майно накладено арешт в рамках якогось кримінального провадження, адже слідчі досить часто вдаються до маніпулювання нормами КПК України та розглядають вказані клопотання без виклику власників майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України зазначено, що Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом.

Відповідно до абзацу 2 ст. 174 КПК України визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173. 174 КПК України, повинен врахувати:

  1. Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину;
  2. Достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна;
  3. Можливий розмір шкоди, завданої злочином;
  4. Наслідки арешту майна для третіх осіб;
  5. Розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Частина 4 ст. 173 КПК передбачає, що суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Цю імперативну вимогу закону не завжди дотримуються при вирішення вказаного питання.

Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. З ст. 131 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Усі ці підстави та обґрунтування лягли в основу заяви ЮФ «Мацко та Партнери» щодо скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України, яка була задоволена повністю, а арешт скасований.

Далі наводиться текст самого рішення.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *