Чи потрібно боротися з виконавчою службою?

Чи потрібно боротися з виконавчою службою?

Великою перепоною в утворенні правової держави є передусім небажання державних службовців виконувати вимоги Закону

Сьогодні наша країна знаходиться на дуже складному шляху будування правової держави. Від кожного суб’єкту правовідносин залежить чи буде побудований реальний механізм, завдяки якого забезпечується дотримання вимог закон.

В даній статті піде річ про державну виконавчу службу, а точніше про її бездіяльність та способи боротьби з цим.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Натомість державна виконавча служба не дотримується вимог закону на стадії виконання судових рішень, що спричиняє, як наслідок, порушення гарантованих прав та свобод людини.

Особливо це стосується тих випадків, коли органами державної виконавчої служби, на стадії примусового виконання судового рішення, вчиняються дії – накладання арешту, оголошення майна боржника в розшук тощо.

Інколи, сторони виконавчого провадження навіть не знають про відкрите виконавче провадження та початок процедури примусового стягнення боргу.

Відповідно до ст. 27 закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі – документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов’язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, реєстроване поштове відправлення – поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку; рекомендоване поштове відправлення – реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок “M”, які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.

Згідно з п. 91 цих Правил підлягають доставці додому: рекомендовані поштові картки, листи, секограми, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів.

Таким чином, не отримання відповідного повідомлення про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження не уможливлює зробити висновок про його належне повідомлення та його обізнаність щодо певних виконавчих дій.

Відповідно до інформаційного листа Вищого Адміністративного Суду України №1276/10/13-09 від 28.09.2009 року зазначено, що державний виконавець, починаючи примусове виконання рішення, обов’язково повинен пересвідчитися:

По-перше, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження;

По-друге, чи здійсненні ним дії, спрямовані на його добровільне виконання.

Отже, обов’язок державного виконавця з’ясувати обставину отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження передує вчиненню будь-яких дій стосовно примусового виконання рішення.

Нерідко державні виконавці порушують і саму черговість стягнення майна. відповідно до ч. 2 ст. 52 закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Так, до ЮФ «Мацко та Партнери» звернувся клієнт, на рухоме майно державним виконавцем було накладено арешт та вказане майно оголошено у розшук.

Письмова вимога з обґрунтуванням неможливості  стягнення майна, яка знаходиться у заставі іншої фізичної особи , була залишена без розгляду, що в свою чергу є грубим порушенням закону.

Окрім іншого, в рамка цього оскарження було зазначено, що що виконавчий документ, за яким провадиться стягнення передбачає стягнення грошових коштів, а не заставного майна.

Звернення стягнення на заставне майно передбачено розділом 6 зазначеного договору та провадиться відповідно до вимог закону України «Про заставу» та закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відповідно до якого не передбачається можливості стягнення на майно, що знаходиться у заставі в інший спосіб ніж встановлений в законі.

Таким чином, звернення стягнення на зазначений транспортний засіб неможливо в рамках виконання вищезазначеного виконавчого провадження, а постанова про розшук майна боржника винесена державним виконавцем Першого Малиновського ВДВС Одеського міського управління юстиції підлягала скасуванню.

Нажаль,не завжди державні органи визнають свої порушення і в більшості випадків необхідно звертатися за захистом порушеного права до суду.

Надалі наведений текс ухвали суду, якою була задоволена скарга на дії державного виконавця.

 

Керуючий партнер ЮФ «Мацко та Партнери»

В.В. Мацко 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *