Державні виконавці – або ж рейдерство в “законі”?

Державні виконавці – або ж рейдерство в “законі”?

Виконання судового рішення – це завершальна стадія судового провадження або ж початок грабежу та порушення закону?

Інакше цей процес назвати дуже складно, ще складніше на практиці виявилося отримати доступ до матеріалів виконавчого провадження. Чому? Тому, що наприклад, Суворовський відділ Державної виконавчої служби окрім закодованих дверей, які обмежують доступ до державного виконавця, і унеможливлює здійснити контроль його діяльності, ще й прагне здійснити завершальну стадію судового провадження в тому числі і виконання за виконавчими документами, які відповідно до закону України «Про виконавче провадження» жодним чином не відноситься до цього відділу за територіальними ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Як зазначає ч. 1 ст. 9 закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізовувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що державний виконавець надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість знайомитися з матеріалами.

Але, як можна безперешкодно знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, коли фраза державного виконавця: «Надаю матеріали виключно в приймальні години», а в приймальну годину, можна зазвичай почити монотонний голос: «Ваш державний виконавець на виїзді, в області, на описі та інше». Все ж таки не зрозуміло, навіщо витрачати наші кошти, як платників податків на встановлення дверей, які відгороджують нас як громадян та обмежують в реалізації права на доступ до матеріалів виконавчого провадження остається під великим знаком питання.

Але, Банк та виконавча служба, вигадали ще один спосіб рейдерського відбирання майна у громадян, наприклад, із Суворовським відділом Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції,  як я розумію чітко відпрацьована наступна схема: наприклад виконавчий напис вчиняється київським нотаріусом, на підставі якого звертається стягнення на нерухоме майно, яке знаходиться в м. Одесі по вул. М, яка гідно адміністративно-територіальному поділу міста відноситься до Приморського району м. Одеси, Боржник мешкає та зареєстрований теж в Приморському районі м. Одеси, біль того ніколи раніше не був зареєстрований в іншому районі, працює теж в цьому ж районі.

Нам необхідно звернутися до до ч. 1 ст. 20 закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Все стає зрозумілим, але для державного виконавця напевно ст. 20 закону України «Про виконавче провадження не існує, а якщо і існує то мабуть відрізняється від офіційної редакції документу.

Ще одне улюблене порушення представників виконавчої служби це не направлення постанов про відкриття виконавчого провадження або ж направлення її простою поштовою кореспонденцією, яка зазвичай губиться ще в поштовому відділенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 закону України «Про виконавче провадження» зазначено, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі – документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов’язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, реєстроване поштове відправлення – поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку; рекомендоване поштове відправлення – реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок “M”, які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.

Згідно з п. 91 цих Правил підлягають доставці додому: рекомендовані поштові картки, листи, секограми, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів.
саме тому зазвичай в матеріалах виконавчого провадження зазвичай відсутні відомості про вручення постанови належному адресатові.

Таким чином, виконавча служба зазвичай, «по тихому» накладає арешти, об’являє в розшук майно здійснює інші дії примусового характеру навіть не пересвідчившись чи взагалі доведено до відома боржника про відкрите виконавче провадження.

Відповідно до інформаційного листа Вищого Адміністративного Суду України №1276/10/13-09 від 28.09.2009 року зазначено, що державний виконавець, починаючи примусове виконання рішення, обов’язково повинен пересвідчитися:

По-перше, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження;

По-друге, чи здійсненні ним дії, спрямовані на його добровільне виконання.

Отже, обов’язок державного виконавця з’ясувати обставину отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження передує вчиненню будь-яких дій стосовно примусового виконання рішення.

Але, навіщо дотримуватися процедури та вимог закону, коли можна безкарно зловживаючи своїм службовим становищем та порушуючи тим самим права сторін виконавчого провадження тишком-нишком продавати майно з порушенням встановленої процедури.

Розуміння місця виконання судового рішення безпосередньо в Державній виконавчій службі дещо інше ніж в славнозвісному першому Суворовському відділу Державної виконавчої служби.

 

P.S. Запит стосовно підстав та витрат встановлення закодованих дверей в першому Суворовському відділу ДВС вже направлений відповідь безпосередньо начальника та відповідь прокуратури буде опублікована пізніше.

4 коментарі

  1. Они по ходу везде ставят двери с кодовыми замками, в Днепре тоже “замуровались”

  2. виконавче провадження – початок грабежу та порушення закону – цікаво звучить, а що ж відбувається під час судового провадження? дивно, що з вуст юриста лунають такі безглузді слова……скажіть, з якою метою починається судове провадження – хіба не для поновлення наших порушених прав та інтересів……а хто їх порушує……невже ви думаєте, що якщо божник до початку судового провадження, під час вирішення справи самостійно не виконав свого зобовязання, то він на виклик державного виконавця зявиться))))

    1. Author

      Шановна пані Наталя, моє безглуздя як юриста полягає не у тому, що заперечується необхідність виконання судового рішення або ж безпосереднє примусове виконання. В зазначеній статті йдеться мова про те, що саме виконавчою службою на стадії виконання судового рішення порушується закон, який повинен виконувати не тільки боржник або стягував, а також і державний виконавець, як посадова особа.
      Якщо ж на вашу думку державному виконавцю можна порушувати вимоги закону і висловлення думки щодо неприпустимості такого порушення у Вас викликає таке обурення означає лише те, що Ви або не юрист, які нерідко з цим мають справу, або державний виконавець, який не бачить в цьому нічого погано.
      Вимоги закону обов’язкові для виконання усіма сторона правовідносин і не мають виключення за ознаками суб’єктності.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *