Суд, Банк, ЦПК, що спільного?

Суд, Банк, ЦПК, що спільного?

Дійсно, на це риторичне запитання багато хто намагається найти відповідь, але ці пошуки безрезультатні

Мій старший син багато запитує про роботу адвоката, юриста. Але, якось у вечорі переглядаючи разом мультфільм «Тімон і Пубма», Він мені пояснив, що таке суд…

В одній серії цього мультфільму дуже гарно відображена система правосуддя, так героєм мультфільму Тімоном, під час розгляду його справи у суді, він заявив: «Ваша честь, я протестую!», на що суддя носоріг йому відповів: «Это мой суд, и только я могу здесь протестовать!». Нажаль в цьому мультфільмі дуже ярко відображений стан правосуддя нашого сьогодення.

Раніше висвітлювалася тема стану нашого національного правосуддя тут. Але, деякі випадки правозастосування осіб в суддівських мантіях настільки шокуюче, що розуміння їх поведінки просто шокує.

Цікава річ, що вислів Ірини Фаріон «Мову не знають ті, які політично упереджені або розумово відсталі» можна перефразувати та застосовувати в деяких випадках під час розгляду справи в органах судової влади. А перефразувати її можна так: «Цивільний кодекс, цивільно-процесуальний кодекс не знають ті, які упереджені або розумово відсталі».

Питання в тому, в якій системі координат перебувають деякі судді – представники національної Феміди?

Чому в більшості випадків суди загальної юрисдикції просто нехтують вимогами національного законодавства?

Навіщо Верховною Радою ратифіковано Конвенцію «Про захист прав людини та основоположних свобод», яка в ст. 6 закріплює право на справедливий суд, встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість  будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сьогодні здається, що здебільшого в нашому регіоні відкривають філії та представництва Басманний суд Москви та Печерський районний суд Києва. І відповідно направляє своїх працівників інколи відзиває їх на підвищення кваліфікації.

Велике здивування викликає та обставина, коли розглядається справа у судді, з’ясовується певна обставина і заявляється клопотання про витребування доказів. Головуючий представник Басманного суду Москви проявляє глибокі пізнання процесуального закону, які отримав у вищий школі суддів Печерського районного суду Києва. А глибоке пізнання полягає у тому, що клопотання про витребування доказів обов’язково подається в письмові формі та сплачується державним митом!

Але, чи може суд відмовити з підстав не складання клопотання письмово, який відповідно до вимог ч. 4 ст. 10 Цивільно-процесуального кодексу України сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи: роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Друге запитання, чи може суд відмовити у витребуванні доказів з підстав несплати судового збору?

Відповідно до інформаційного листа №10-1386/0/4-12 від 27.09.2012 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у п. 6 зазначено, що Сплата судового збору у випадку, передбаченому підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону, за подання до суду заяви про забезпечення доказів здійснюється лише у випадку, якщо така заява розглядається у порядку, визначеному статтею 135 ЦПК, а не за подання клопотання про витребування доказів (стаття 137 ЦПК ), яке розглядається за правилами статей 130, 168 ЦПК.

Таким чином, можна зробити наступний висновок, що відмовити в клопотанні про витребуванні доказів не можна з підстав:

  1. Відсутності клопотання про витребування доказів у письмові формі, у зв’язку з цим порушується ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 2 закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч. 4 ст. 10 Цивільно-процесуального кодексу України;
  2. Несплати судового збору за витребування доказів, у зв’язку з тим, що відповідно до листа   №10-1386/0/4-12 від 27.09.2012 ВССУ судовий збір за такі клопотання не сплачується.

Не зважаючи на те, що багато суддів порушують вимоги діючого законодавства все ж таки, мабуть, кожен правник мріє, що б судовий процес здійснювався на засадах змагальності та дизпозитивності, і що б суд з банком, або з іншим учасником процесу був судом, що б суд з банком та ЦПК все ж таки знайшли щось спільне.

Не зважаючи на весь ганебний стан правосуддя багато хто з суддів все ж таки дотримуються вимог Закону, і вимагають цього дотримання і інших учасників процесу.

Володимир Мацко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *