Суд з Банком – майте повагу!

Суд з Банком – майте повагу!

Сьогодні наше суспільство знаходиться на переламному відрізку формування правосвідомості, від якого залежить подальше майбутнє – чи бути правовою державою, чи залишатися пост комуністичним режимом з притаманним упередженим правосуддям

Саме правосуддя є джерелом державності та відображенням того, чи може громадянин захистити свої права та свободи у суді, якщо вони порушені або невизнані іншою особою.

На протязі значного відрізку часу ми могли бачити те, що система правосуддя сформувала певну модель розгляду справ фінансових установ.

Так, саме суд з банком, став важливим показником,  того, як можна за допомогою суду, в більшості справ, займатися законним рейдерством відбираючи майно та стягуючи необґрунтовані розміри заборгованості з звичайних громадян, які знаходяться під номінальним захистом держави.

Найголовнішим є те, що проблема не полягає в недосконалому законодавстві, а проблема полягає в більшості випадків у тому, що суди упереджено ставляться до певних категорій справ, особливо, якщо це суд з банком.

На відміну від сформованого ставлення нашої Феміди до цієї категорії справ ст. 2 закону України «Про судоустрій та статус суддів» закріпили важливий принцип, згідно якого суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

На превеликий жаль, під час розгляду справ де стороною є банк, норми процесуального та матеріального права нашою Фемідою починаються трактуватися не з точки зору юриспруденції, а з точку зору «суд за внутрішнім переконанням вирішив», і як показує практика, норма права кардинально відрізняється від внутрішнього переконання суду, в більшості випадків.

Нещодавно, під час розгляду справи у суді, виник «невеличкий» спір з головуючим у зв’язку з поданням клопотання.

А суть незрозумілості полягала у тому, що по-перше, суддею було заявлено, що клопотання не буде розглядатися у зв’язку тим, що не оформлено письмово та не подано через канцелярію суду.

Але, чи насправді так?

Давайте проаналізуємо, до речі, такий випадок не є поодиноким.

Відповідно до ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України закріплено одне з процесуальних прав особи, яка бере участь у справі – заявляти клопотання.

Якщо ж ми звернемося до визначення терміну, клопотання – офіційне прохання про здійснення процесуальних дій чи прийняття рішень, звернення до органів досудового розслідування, слідчого прокурора чи суду. Може бути як усним так і письмовим.

Детальний аналіз норм цивільного процесуального законодавства не містить будь-яких обмежень стосовно подання (заявлення) клопотання, більш того, це буде суперечити і суті самого цивільного процесу, який здійснюється за принципом змагальності сторін, який закріплений ст. 10 Цивільним процесуальним кодексом. Так наприклад, під розгляду справи Суворовським районним судом м. Одеси 1527/7188/12 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, представником банку були надані письмові пояснення, які стали підставою для клопотання про витребування доказів. Вказане клопотання головуючим суддею було задоволено, не зважаючи на те, що було заявлено в усній формі та подано під час судового процесу.

Навіть, якщо в Вашому випадку судом не було задоволено клопотання, не падайте духом, цивільний процесуальний кодекс не обмежує Вас заявити повторно клопотання з інших підстав, але в цьому випадку суд може залишити повторне клопотання без розгляду з посиланням у мотивувальній частині ухвали на зловживання особою процесуальними правами.

З аналогічними клопотаннями можуть звертатися різні особи, які беруть участь у справі. В цьому випадку суд повинен вирішувати кожне з них окремо, оскільки законом не передбачено можливості об’єднання клопотань.

Таким чином, під час подання (заявлення) необхідно пам’ятати наступне:

  • Норми цивільного процесуального кодексу України не містять обмеження сто воно того в якому вигляді клопотання подається до суду (в усній або письмовій формі);
  • Норми цивільного процесуального кодексу України не містять також і зобов’язань, що клопотання необхідно подавати виключно до відповідної канцелярії суду.

Але, також і необхідно пам’ятати те, що в більшості випадків, що під час суду з банком, норми процесуального законодавства, а саме ч. 2 ст. 10, яка встановлює рівність сторін, які беруть участь у справі, практично не працює, а тому Вам необхідно бути сильнішим та наполегливішім за будь-якого юриста банку.

P.S. Після суперечок з головуючим суддею, який погрожував притягти мене до адміністративної відповідальності за неповагу до суду за те, що я суперечився з ним з приводу порядку подання та форми клопотання, в наступному – не заперечував, що клопотання подавалися безпосередньо в судовому засіданні, а деякі були заявлені в усній формі.

Володимир Мацко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *