Суд з Ощадбанком. Або держава теж дурить?

Суд з Ощадбанком. Або держава теж дурить?

Фінансова установа завжди намагалася вигідніше продати свої послуги та продукти, але інколи бажання надприбутку їм затьмарює очі та не тільки

 Як виявилося на практиці грубі порушення законодавства допускають не лише приватні фінансові установи, а й фінансові установи зі грифом «Державний…»

Так, мова піде саме про «Державний ощадний банк», саме цей банк допустив під час розгляду справи грубі порушення діючого законодавства на які Апеляційний суд Одеської області закрив очі. Недаремно символ правосуддя зображений з закритими очима, хоч це і символ безпристрасності, хоча в реаліях сьогодення це символ – нічого не бачу, нічого не хочу бачити, а шкода.

Так ось, в грудні 2012 року ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Одеського обласного управління  ПАТ «Державний ощадний банк України» звертається до суду за стягненням кредитної заборгованості за договором споживчого кредиту, мета кредитування – купівля автомобіля.

Спочатку справа здавалася дуже простою, але це було перше враження.

Необхідно нагадати, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України зазначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України зазначено, що за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник к зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, одержавши позов від Ощадбанку, так і від іншої фінансової установи не обходимо пам’ятати головне, що в кредитних правовідносинах головне це порядок та умови, які і визначають виникнення цивільних прав та обов’язків.

Вивчаючі умови та порядок надання, нічого не викликало підозри, схема була доволі проста: Банк відкриває поточний рахунок клієнту (позичальнику), на цей рахунок відповідно до умов договору зараховує кошти в іноземній валюті, здійснює валюто-обмінну операцію долар-гривня та зараховує на підставі письмової заяви Позичальника з його поточного рахунку на поточний рахунок юридичної особи (продавця авто).

Дійсно, порядок надання доволі правильний, більш того, правильний порядок  відписаний в самому договорі кредиту, але це лише відписаний.

Після того, як було з’ясований порядок та умови надання кредитних коштів відповідно до договору кредиту, почалася інша стадія захисту інтересів клієнта – з’ясування доказової бази, письмових доказів, якими Ощадбанк обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Цивільно-процесуального кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Але, ця норма сьогодні носить шаблонний характер, у зв’язку з тим, що фактично під час цивільного процесу не застосовується, особливо, якщо стороною є фінансова установа. Але, хочу наголосити, що і сьогодні існують випадки, коли судді все ж таки не відступають від положень та вимог матеріального та процесуального закону.

Так ось, особливого здивування викликало у мене, що в позовній заяві було вказано: «Банк виконав свої умови відповідно до Договору кредиту та перерахував кошти». В обґрунтування цих тверджень Ощадбанком було надана заява на видачу готівки.

Відповідно до глави 3 п. 4 Інструкції «Про касові операції в банках України» затвердженою Постановою Правління Національного Банку України 14.08.2003 року №337 зазначено, що видача готівки в іноземній валюті здійснюється за такими видатковим документами  за заявою на видачу готівки – юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також підприємцям з їх поточних рахунків, на цілі, передбачені нормативно-правовими актами; фізичним особам з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків, а також за операціями з відшкодування банкнот

Слід нагадати, що поточний рахунок – (current account) – вид банківського рахунка, який відкривається банками юридичним i фізичним особам на договірній основі для зберігання грошових коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. П.р. відкривається підприємствам усіх видів і форм власності, їх відокремленим пiдpоздiлам, а також фізичним особам – суб’єктам підприємницької діяльності для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства.

Згідно «Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України», затвердженого Постановою Правління Національного банку України 17.06.2004 № 280 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 липня 2004 р. за № 918/9517 рахунок 2620 є рахунком на вимогу фізичної особи (тобто цей рахунок є поточним рахунком фізичної особи.

Але при аналізі бухгалтерської операції за заявою на видачу готівки вбачалося, що готівкова іноземна валюта була надана фізичній особі не з поточного рахунку (2620), а з рахунку відмінного від поточного з 2203, що є внутрішньобанківським обліковим рахунком.

Чомусь суддя першої інстанції зміг розібратися в цьому, що не вдалося суддям апеляційної інстанції.

На запитання «Чи відповідає порядок надання коштів умовам договору?» представник банку вказав, що це не має значення, що кошти якісь надавалися, а тому що порядок вказаний у договорі не є обов’язковим для виконання. Більш того, як засвідчує практика ні представник банку ні суддя не може відрізнити, що таке поточний рахунок, що таке внутрішньо банківський аналітичний, яким чином здійснюється видача готівкової іноземної валюти, яким чином здійснюється внесення готівкової іноземної валюти на рахунок банку.

Слід зазначати, що порядок видачі, прймання та обліку готівкової іноземної валюти регулюється згідно «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої Постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003р. та зареєстрованої Міністерством юстиції України 5 вересня 2003 р. за N 768/8089.

Так, пунктом 8 глави 2 розділом ІІІ Інструкції, установлено, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час – час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Але для доказування як розміру видачі готівкової валюти так і розміру заборгованості фінансовій установі не потрібно надавати бухгалтерські документи, суди від них приймають в якості належних та допустимих доказів приймають паперці з будь-якими цифрами та фактичними даними.

Висновок можна зробити наступний – якщо отриманий позов від фінансової установи необхідно зробити наступне:

  1. З’ясувати умови та порядок надання коштів відповідно до умов договору кредиту;
  2. З’ясувати фактичний порядок надання кредиту відповідно до умов договору кредиту;
  3. З’ясувати на які фактичні обставини посилається фінансова установа в своїй позовній заяві та якими доказами вони обґрунтовують свої позовні вимоги;
  4. Порівняти чи відповідає фактичне надання коштів фінансової установи умовам договору та доказам, які надані до позову.

Багато хто скаже, що все рівно фінансова установа та суд – це тандем “закоханних”, для яким цивільний і цивільно-процесуальний кодекс просто не існує, але, якщо ми не будемо використовувати усі норми які регламентують процес доказування, це означає, що рівень нашого професіоналізму буде рівнятися рівню довіри громадян судовій системі, а це неприпустимо.

2 коментарі

  1. Пропоную з метою отримання належного та допустимого доказу заявити клопотання про призначення по справі судової, бухгалтерсько-економічної експертизи. На разгляд експерта поставити такі запитання:
    1. Яку суму кредиту видано по кредитному договору № від 2008 року і чим це підтверджується;
    2. Чи позичальник отримав по заяві на видачу готівки № від 2008 року гривні чи доларів США;
    3. Чи правильно проводяться розрахунки між позичальником та банком відповідно до умов кредитного договору?
    4. Чи відповідає укладений кредитний договір нормативним документам цивільного законодавства та нормам бухгалтерського обліку в банках України?
    5. Чи мав права на використання транзитних рахунків на приймання від фізичних осіб готівки іноземної валюти на рахунок, відмінний від поточного, і чи це не є порушенням Генерального ліцензії банку, Інструкції про касові операції в банках України таІнструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України;
    6. Чи набула ОСОБА_1 право власності на доларів США виданих по кредитному договору № від 2008 року.
    7. Чи підтверджується документально станом на року заборгованість по тілу кредиту в сумі доларів США;
    8. Чи підтверджується документально станом на року заборгованість по процентах за користування кредитомдоларів США?
    9. Чи підтверджується документально станом нароку пеня за несвоєчасність виконання зобов’язання за договором доларів США?

    1. Author

      Дякую за корисні поради.
      Але, як показала практика, судді Апеляційної інстанції просто відмовили в задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи без пояснення. А навіщо їм в матеріалах справи доказ не на користь Банку?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *