Так був кредит, чи ні?

Так був кредит, чи ні?

Саме на це риторичне запитання не може відповісти юрист ПАТ «Приват Банку» вже декілька засідань поспіль в апеляційному суді  Чернівецької області

 Здавалося, суд з банком здебільшого проходить на користь самого ж Банку, судді не переймаються питанням стосовного які ж  саме документи (письмові докази) можуть свідчити про надання кредиту, що саме підтверджує операцію видачі кредитних коштів.

Нагадаю, відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, саме умови становлять головну позицію у цих правовідносинах. Суддям здебільшого вистачає консенсуального правочину (кредитного договору), а також розрахунків, які надають банківські юристи, які ніяким чином не можуть підтвердити заборгованість позичальника.

Винятком може слугувати ситуація, а точніше справа, яка розглядається апеляційним судом Чернівецької області. Ось вже декілька засідань юрист ПАТ «Приват Банк» не може довести, що кошти були надані позичальникові (ця тема вже освітлювалася тут). Юриста банку можна звичайно зрозуміти, навіщо поглиблювати свої знання в процес доказування, якщо суди і так на боці банку.

Але, не в цьому випадку (сподіваємося, що телефонний апарат, за яким здійснюється наше правосуддя не буде працювати), головуючий суддя Галичанським Анатолій Дмитрович до цих пір не отримав від юриста «Приват Банку» підтвердження надання кредитних коштів позичальникові. Натомість, юрист банку посилається на те, що суд навмисно затягує розгляд справи.

Не можу з цим погодитися, «юристи» банків не розуміють навіщо щось надавати, якщо суди і так майже завжди ухвалюють рішення на користь банку. Може це випадок коли суд намагається виконати вимоги ст. 2 закону України «Про судоустрій та статус суддів» де закріплено, що суд здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Розумію, що банківським юристам дуже важко зрозуміти, що окрім прав та свобод банку, є ще права і у звичайних громадян.

Нагадаю, що відповідно до постанови Національного Банку України №337 (в редакції від 14.08.2003 р.) зазначено, що готівкові кошти фізичним особам видаються з каси банку за заявою на видачу готівки з поточних рахунків.

Відповідно до постанови Національного Банку України №280 від 17.06.2004 року «Про затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку банків України» поточний рахунок «2620 – кошти на вимогу фізичних осіб».

Таким чином, шановні юристи Банківської системи, якщо кредитним договором встановлено, що кредитні кошти надаються позичальникові в готівковій формі, то надання кредиту не може підтверджуватися договором, а лише заявою на видачу готівки за підписом позичальника. Видача коштів повинна провадитися в порядку встановленим чинним законодавством.

Тому необхідно пам’ятати, що суд з банком, це не кінець, а початок плідної праці та вивчення чинного законодавства.

 Володимир Мацко

3 коментарі

  1. … і не просто Заявою на видачу готівки, а ще й ДІЙСНОЮ, тобто такою, що відповідає ВСІМ вимогам згаданої Постанови Правління НБУ №337 (в частині правильності вказаних у ній кореспондуючих рахунків та повноти заповнення даних).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *