В задоволені позову Банка – відмовити

В задоволені позову Банка – відмовити

Саме ці слова вергли мене в стан приємного шоку під час проголошення рішення суду

В цій статті піде річ про суд з Банком, але основним покажчиком є те, що банк є державним. Здавалося, що держава в своїй установі повинна була проводити регуляторну політки таким чином, щоб не допустити порушення законних інтересів сторін банківських послуг.

Але, який би не був Банк – приватний або державний, різниці майже ніякої. Ніякої різниці навіть в процесі доказування та подання доказів, що є найважливішим чинником судового процесу. Саме процес доказування та докази повинні впливати на вирішення спору, а не статус сторони у процесі.

Рівень професіоналізму та неупередженості представників національної Феміди формує правову державу , професійних правників тощо, а й саме найголовніше – довіру до судової системи.

Так, 18 квітня 2013 року суддею Суворовського районного суду м. Одеси за результатами розгляду цивільної справи №1527/17486/12 за позовом ПАТ «Державний ощадний Банк України» до Особи_1, Особи_2 про стягнення заборгованості було ухвалено рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» до Особи_1, Особи_2  залишено без задоволення.

А тепер детальніше, зазначена інформація може бути корисна не тільки позичальникам «Ощадбанку», але і іншим позичальникам, які відчули, що таке суд з Банком та перебувають у стані судових баталій з ним.

Багато хто з суддів не приділяють певної уваги щодо належності та допустимості доказів, більш детально проблематика належності та допустимості доказів висвітлювалася в статті «А судді хто?»

Але, в даному рішенні можна побачити, як вирішуються справи в рамках діючого законодавства: «Однак, заявлені вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є безпідставними та не підтверджуються належними та допустимими доказами у відповідності ст. ст. 57-59 Цивільно-процесуального кодексу України.

Позивач не довів в суді ту обставину, що він виконав свої зобов’язання по даному кредитному договору, а саме здійснив видачу кредиту в розмірі 20 430,00 доларів США.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Цивільно-процесуального кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа( кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними , та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до умов кредитного договору ПАТ «Державний ощадний банк України» зазначив порядок надання кредитних коштів, який відповідно до положень цивільного законодавства ж умовою (обов’язковою).

Суд встановив, що жодного доказу виконання позивачем умов договору суду не надано, посилання позивача що банк здійснив свої зобов’язання по кредитному договору не підтверджується письмовими доказами.

А тепер, маленький огляд, умов договору кредиту. Відповідно до умов договору кредиту Бак зобов’язаний був відкрити поточний рахунок позичальникові, зарахувати на нього іноземну валюту в певному розмірі, зробити волюто-обмінну операцію, гривневий еквівалент зарахувати на поточний рахунок продавця авто.

«В супереч умов кредитного договору представником позивача подано копію заяви на видачу готівки нібито у підтвердження надання іноземної валюти, однак така заява не є касовим документом, у зв’язку з тим, що такого види та змісту не передбачено законодавством взагалі.

Так, банком була надано заяву на видачу готівки з аналітичних (транзитних) рахунків – 2203… , яка засвідчувала операцію по видачі іноземної валюти з транзитного рахунку на касу банку – 1001.. .

Згідно «Платну рахунків бухгалтерського обліку банків України» затвердженого Постановою Правління Національного Банку України 17.06.2004 р. №280 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 р. №918/9517, рахунок 2203 – є внутрішнім обліковим рахунком, що належить банку, зазначений документ вказує на нікчемність письмового доказу.

Бухгалтерського проводка по рахункам 2203-1001 відображає операцію по видачі гривні у зв’язку з тим, що проходить мінуючи поточний рахунок (2620) позичальника (Інструкція про касові операції в банках України» затвердженою Постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003 р.

Таким чином, треба пам’ятати, що під час суду з банком детально потрібно дослідити подані письмові докази та зіставляючи їх з договором кредиту відповісти на наступні запитання:

  • Чи відповідають докази умовам договору кредиту;
  • чи підтверджують письмові докази порядок надання коштів, умовам визначених в кредитному договорі;
  • яку операцію може підтверджувати бухгалтерський документ, який поданий представником банку;
  • чи є дійсним зазначений письмовий документ з огляду закону тощо.

Якщо, кожен хто веде тяжку боротьбу з банківським свавіллям відповість на ці запитання він отримає певну перевагу.

Судом під час розгляду справи також було звернуто увагу на ту обставину, що копії (фотокопії) письмових доказів не завірені належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Цивільно-процесуального кодексу України зазначено,що юридичних осіб представляють їхні органи, що діють у межах повноважень наданих їм законом, статутом чи положенням, або їхні представники.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 Цивільно-процесуального кодексу України зазначено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням з прикладанням печатки юридичної особи. Порядок завіряння копій документів регламентовано ДТСУ 4163-2003 затвердженого наказом державного споживчого стандарту України від 07.04.2003 р. №55 п. 5.27.

Жоден аркуш, наданий представником ПАТ «Ощадний банк України» не засвідчений належним чином.

З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку про те, що позивачем не представлено суду жодних належних та допустимих доказів ст. ст., 57-59 Цивільно-процесуального кодексу України, які доказують законність позовних вимог позивача.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що і сьогодні можливо розглядати цивільні справи в рамках цивільного та цивільно-процесуального законодавства, а не завдяки застосування статусу фінансової установи. Але від себе можу сказати словами Т.Г. Шевченка: «Борітеся – поборете!»

Повний текст судового рішення:

Володимир Мацко

 

5 коментарів

  1. Що “лед тронулся господа присяжные, заседатели!?”, але попереду, ще АПЕЛЯЦІЯ та КАСАЦІЯ.
    Сьогодні також Катеринопільський районний суд Черкаської області відмовив в позові ПриватБанку та задоволив зустрічний позов про визнання договору недійсним.

  2. Добрый вечер)) Можно вопросик относительно данного дела… Вносились ли должником платежи по погашению кредита?

    1. Author

      В материалах дела отсутствую доказательства внесения денежных средств на р/с Банка.

  3. Апеляційний суд скасував рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області- далі касація у ВВСУ. А чи візьмуть до провадження ??

    1. ВССУ – це осередок злочинного угрупування, який дуже рідко приймає до провадження справи від звичаних громадян

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *