Як НБУ піклується про позичальників?

Як НБУ піклується про позичальників?

На сьогоднішній день є дві важливіші теми для обговорення, які більш всього турбують багатьох українців – бойові дії на сході нашої країни та курс долара

Особливо це питання цікавить позичальників, в договорах яких кредит має вираження в іноземній валюті.

Осмислюючи ці два питання нам необхідно зрозуміти дві прості речі, по-перше – державу зовсім не турбує майбутнє позичальників, а також майбутнє їхнього заставного майна, по-друге – усі дії в тому числі НБУ, як одного регулятора банківської системи,  направлені перш за все зробити ілюзію турботи, а потім звітувати: «Народе радій, ми турбуємося про тебе».

Але аналізуючи турботу можна побачити, що вона більше окутує банківський сектор, аніж звичайних громадян.

Чому? Наприклад, багато суперечливих питань та обговорень викликав так званий меморандум НБУ про врегулювання реструктуризації кредитів в іноземній валюті. Основні напрямки так званого меморандуму це те, що кредити переводяться в гривню на дату реструктуризації, вартість заставного майна не повинна перевищувати 2,5 млн. гривень, обмежити відповідальність предметом застави тощо.

Але, чи дійсно це є турботою про позичальників? На мою думку – ні.

По-перше, необхідно зрозуміти значення терміну меморандум, – це   буквально те про що слід пам’ятати, нагадування

1) дипломатичний документ, в якому викладений фактичний, документальний чи юридичний бік якогось питання. Як правило, додається до ноти або вручається особисто представнику іншої країни.

2) лист з нагадуванням про що-небудь (у торгівлі);

3) доповідна записка, службова довідка;

4) перерахування в страхових полісах (особливо морських) небезпек, страхування від яких не проводиться (матеріал викорастаний з http://uk.wikipedia.org). Таким чином, це не є нормативно-правовим актам

Але, тепер нам необхідно згадати ст. 4 Цивільного кодексу України – «Акти цивільного законодавства», де ми жодного слова не знайдемо про меморандум.

Таким чином, якщо навіть когось і влаштує так званий меморандум від НБУ, цей документ є необов’язковим для виконання у зв’язку з тим, що це нормативно-правовим актом, який регулює цивільні правовідносини.

А тепер давайте перейдемо до аналізу турботи НБУ, та пана А. Яценюка, який сьогодні очолює кабінет міністрів України.

Насправді сьогодні немає проблеми регулювання кредитних правовідносин, особливо тих, що має вираження в іноземні валюті, сьогодні є проблема відправлення правосуддя, а точніше те, що ми як адвокати та захисники бачимо під час здійснення правосуддя нашою національною Фемідою – нехтування вимог матеріального та процесуального закону з боку суду та в інтересах банківського сектору.

Якщо точніше, то основний принцип змагальності сторін який викладений у ч. 3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України – кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ця норма практично є мертвою в 95% справ, які розглядаються судами за участю банків.

У нас на сьогоднішній день проблемою, коли суд апеляційної інстанції не переглядає законність рішення в рамках тих доказів, які були подані сторонами в суді першої інстанції, а коли починає витребовувати нові, які не були предметом розгляду, але які є необхідними, щоб «витягти» справу для банку.

Таким чином, судом нехтуються принципи ст. 131 Цивільного процесуального кодексу України, які визначають порядок подання доказів. Так само нехтуються і ст. 57-59 Цивільного процесуального кодексу України, які визначають інститут доказування, належні та допустимі докази.

Ось це є дійсною проблемою сьогодення. Виключно суворе додержання вимог закону дасть змогу навіть при сьогоднішньому курсу долару позичальнику захистити свої права у суді.

Валютні кредити? Давайте запитаємо пана А. Яценюка, він як банківський працівник у минулому, чому банківський сектор в договорах зазначав валюту кредитування – іноземну валюту, а в порушення діючих нормативно-правових актів, в тому числі і НБУ (постанова №337) здійснювалася бухгалтерська проводка по видачі коштів, якою можливо видати лише гривню а не іноземну валюту, чому в порушення процедури прийняття коштів в іноземні валюті через поточний рахунок фізичної особи №2620, кошти приймалися на різні рахунки оминаючи цей. Особливо, хто отримав кредит в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» можуть проаналізувати свої заяви на переказ готівки в контексті постанови НБУ №280 «Про затвердження плану рахунків». Валютны кредити? Але аналіз вказаної опреціїї свідчить виключно про гривневий кредит! Чи не так?

Але, навіть в суді ці обставини практично не можливо довести, у зв’язку з тим, що національна Феміда здійснює правосуддя не тільки з закритими очима але і з закритими вухами, коли в справі позивачем є Банк.

Тепер давайте підемо далі, усі раділи від закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», під дію якого попадали квартири площею не більше 140 кв. м., та будинки площею не більше 250 кв. м.

Але навіть суду, які раніше відмовляли в задоволенні позовів про стягнення, почали ухвалювати рішення якими задовольняють позови Банків, прикладом може бути справа №307/1578/14-ц за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», яка розглядалася Тячівським районним судом Закарпатської області , цим рішенням суд відмовив в задоволені позову банку присилаючись на мораторій, але апеляційна інстанції задовольнила скаргу банку, звернула стягнення з відстроченням виконання рішення до скасування мораторію. Але, вибачти, такі дії неможливі в рамках уивільного процесуального законодавства. Потім моєму колезі пояснили в коридорі: «Вибачте, але касація роз’яснила робити так». Таких прикладів дуже багато.

Але, Кабінет Міністрів України на чолі з А. Яценюком пійшов далі – допоміг своєю постановою робити виконавчі написи нотаріусам, в якій відсутній такий термін як безспірність вимог, тепер це не є підставою визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у суді, і найголовніше – введення приватної виконавчої служби.

Таким чином, усі дії спрямовані на задоволення банківських інтересів, а не інтересів позичальників.

Тепер найцікавіше питання, яке потрібно буде задати кожному «валютному» позичальнику: «Якщо Вам переведуть кредит у гривню, чи буде розповсюджуватися мораторій на заборону стягненню заставного майна?».

Таким чином, усі дії НБУ, КМУ направлені на те, щоб фокус уваги громадян перемістити на інше, в той час поки вони придумають свої нові схеми «віджиму» останніх грошей та майна у простих громадян, а саме тому потрібно увагу приділити стану судової системи, а не меморандумам, які мають лишень одну мету – багата галасу та відсутність вирішення проблемного питання.

P.S. Вказаний аналіз є виключно суб’єктивною думкою, яка сьогодні ще не заборонена Конституцією України

Володимир Мацко

3 коментарі

  1. Як на Вашу думку сотні програних справ це результат? Чи варто боротися саме в судовій системі позичальникам. Якщо таких справ буде 4000000, як і самих позичальників, що це дасть. З повагою, якщо не відповісте не ображусь.

    1. Author

      По-перше, не виграє той, хто не бореться, але в будь-якому разі замилювання очей це не вихід з ситаації, яка склалася сьогодні в кредитном секторі. По-друге, давайте згадаємо положення Конституції та інших законів, де чітко прописано, в якому порядку можуть бути оскаржені неправомірні дії, невизнане або порушене право. Якість судової системи, бажає найкращого, але на те ми і є захиснки, якщо хтось іншої думки хай залишає лави правників

  2. Согласен с Вами. Суды делают всё возможное, чтобы помочь банку выбраться и очень часто содействуют банкам в освобождении от обязанностей доказывания. Более того. Поскольку всё больше кредитных долгов оказалось у факторов(так называемых коллекторов), то суды точно также содействуют факторам в освобождении от обязанностей доказывания. Ситуация изменится только тогда, когда ст.ст. 10, 60 ГПК Украины будет не просто красиво читаться в гражданско-процессуальном кодексе, а так же красиво и жёстко будет применяться на практике, не взирая, так сказать, на лица.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *