Насилля у родині, як спосіб помсти?

Насилля у родині, як спосіб помсти?

«Всі щасливі сім’ї схожі між собою, кожна нещасна сім’я, нещасна по-своєму»

Правники розуміють цінність цього вислову, особливо, коли приймають участь у розгляді справи цієї категорії. Сімейні спори відрізняються своєю складністю. По-перше,  ця категорія спорів найчастіше переплітається з іншими галузями права, по-друге, ці спори ускладнюються тим, що у кожного з подружжя є своя правда, яку вони намагаються довести у суді. До речі, не завжди ця правда узгоджуються із законом.

Недаремно, в ч. 1 ст. 3 Сімейного кодексу, сім’я визначена як первинний та основний осередок суспільства.

Сімейні відносини для кожного учасника створюють певні права та обов’язки. В деяких випадках, коли немає розуміння, ці права та обов’язки використовують не в законних цілях, при цьому застосовують власних дітей як одне із знарядь впливу.

Ні для кого не буде секретом, що конфронтація в сім’ї негативно вливає на дітей, при цьому, на практиці, це виглядає так, що один із батьків негативно налаштовує свою дитину проти іншого. Дитина навіть не розуміє, що фактично відтворює ту модель поведінки, яку їй нав’язав один з батьків.

В психології є такій термін як копінг-стратегії  – стратегії  совладанія з труднощами і врегулювання взаємовідносин з навколишнім середовищем.

На практиці ЮФ «Мацко та Партнери» прийшли до висновку, що суди в своєї більшості, не готові розглядати справи по сімейним спорам, особливо, коли учасником такого спору є неповнолітня дитина.  Таким чином, наша судова система потребує певних перетворень та створення певних профільних органів, щодо захисту прав неповнолітніх дітей. Система ювенальної юстиції в багатьох європейських країнах показала свою ефективність.

Суди першої інстанції, взагалі не досліджували питання ані факту правопорушення, ані доказів, які б підтверджували або спростовували цей факт.

Клієнта звинуватили у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Вчинення насильства в сім’ї, невиконання захисного припису або не проходження корекційної програми».

Особливу цікавість викликало те, що факт насилля, у судді доказувався зі слів батька, а також на підставі сумнівної довідки медичного закладу, який встановив струс мозку  дитини, яка знаходилася під його впливом останній час.

Особливу цікавість викликав той факт, що рекомендоване амбулаторне лікування не проводилося, дитина перед фактичним викраденням поводилася добре та відвідувала навчальний заклад.

Коли ми почали збирати всі факти та вибудовувати позицію захисту, все стало на свої місця.  Фактичні дані вказували на те, що дитину використовували виключно як знаряддя в сімейному спорі.

Надалі наводиться постанова Апеляційного суду Одеської області, під час розгляду якої було допитано чимало свідків, досліджено чимало доказів. Ми повинні захищати свої права у суді, адже це необхідна складова демократичного суспільства.

Надалі наведений текс рішення Апеляційного суду Одеської області

Керуючий партнер ЮФ «Мацко та Партнери»

В.В. Мацко  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *