Оскарження неправомірних дій. Судова практика.

Оскарження неправомірних дій. Судова практика.

Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради відомо багатьом, особливо по кількості порушень, які вчиняються посадовими особами цієї установи. 

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Насправді, органи державної влади в багатьох випадках діють виключно у власних інтересах.

Інформація, а також документи, як органів державної влади, так і органів місцевого самоврядування можуть стати у нагоді під час виникнення спору з ними. Певні документи, а також інформація, яка міститься в них ми можемо використовувати з метою обґрунтування правової позиції у суді, як доказ того, що Відповідач не мав певних прав на вчинення тих чи інших дій. Насправді, значимість документів у судовому провадженні досить велика. Але, чи завжди орган державної влади або місцевого самоврядування, який виступає відповідачем по справі бажає надавати таку інформацію та документи? Звісно ні. В такому випадку, нам необхідно довести своє порушене право та зобов’язати надати таку інформацію за рішенням суду.

Право на інформацію, а також право на використання інформації закріплено в Конституції України ч. 2 ст. 34, яка зазначає, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.

В цивільному кодексі України в ст. 302 дублюється конституційне право особи на інформацію.

Інформацію можна отримати з наступних підстав:

  • Згідно вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації»
  • Згідно вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

В даному випадку буде розкритий спосіб отримання інформації згідно закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Отримання інформації, яку адвокат може використовувати в якості доказу, обґрунтування або в інший спосіб реалізовується на підставі адвокатського запиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що адвокатський запит – письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів.

Як зазначає частина 3 статі 24 закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Досить часто, коли органи влади або місцевого самоврядування отримавши адвокатський запит прагнуть усіляко уникнути відповіді на нього, оскільки заздалегідь розуміють, що ця інформація буде використана не на їх користь.

В багатьох випадках ці органи посилаються на те, що інформація відноситься до обмеженого доступу, тобто є конференційною або підпадає під комерційну таємницю тощо.

В такому випадку необхідно звертатися до суду з відповідним адміністративним позовом.

Так було і в нашому випадку, коли Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради відмовило в наданні посадових інструкцій своїх робітників пославшись на те, що це є конфіденційною інформацією. Це небажання було також вмотивоване тим, що Приморським районним судом м. Одеси розглядався адміністративний позов про визнання припису незаконним та його скасування з підстав відсутності повноважень на вчинення вказаних дій. Отримавши посадові інструкції адвокат мав би додаткові докази, щодо відсутності повноважень вказаної посадової особи дії якої оскаржувалися у суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 закону України «Про інформацію» зазначено, що конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Посадові інструкції та службові обов’язки є лише переліком прав та обов’язків працівників та посадових осіб.

Також, службові обов’язки та посадові інструкції не можуть бути віднесені до інформації з обмеженим доступом і в контексті Рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року по справі 1-9/2012 за Конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області.

Саме з такою позицією погодився Приморський районний суд м. Одеси по справі 2-а/522/641/15 зобов’язавши надати вказані документи, перелік яких містився у запиті.

Далі наводиться повний текст постанови суду:

 

 

Керуючий Партнер ЮФ «Мацко та Партнери»

Володимир Мацко      

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *