ПОРУШЕННЯ ПРИСЯГИ СУДДІ АБО РОЗПРАВА З СУДОВОЮ ВЛАДОЮ

ПОРУШЕННЯ ПРИСЯГИ СУДДІ АБО РОЗПРАВА З СУДОВОЮ ВЛАДОЮ

В Україні не має дієвих механізмів демократичного суспільства. Є лише профанація державних органів, які знаходяться під керуванням політичної більшості, тобто влади.

Як вже наголошувалося раніше, судова гілка влади та її незалежність  є основним показником рівня правової держави та демократичних процесів, які в ній відбуваються.

Нажаль, сьогодні за допомогою ЗМІ в суспільстві формується негативне ставлення до гілки судової влади, оскільки не можна плутати поняття реформування та знищення, не можна прикриватися гаслом реформ, а дії направляти на фактичний контроль судової влади.

Особливу увагу до всього цього привертають нібито незалежні органи Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Вища рада юстиції, які були трансформовані у Вищу раду правосуддя.

Відповідно до ст. 1 закону України «Про Вищу раду правосуддя» зазначено, що Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Саме такі колегіальні органи з проголошеною “незалежністю” і виконують суспільно-політичне замовлення із суддівським корпусом, направлене на його знищення та підпорядкування.

Багато із ЗМІ лунало новин, що направлено подання на звільнення судді у зв’язку із порушенням присяги, суддя порушив присягу та інше. Але, прикриваючись гучними звинуваченнями вказані незалежні органи не можуть довести та обґрунтувати в чому полягає порушення присяги судді.

Адвокат Юридичної Фірми «Мацко та Партнери» Володимир Мацко захистив права судді Малиновського районного суду м. Одеси Роїка Д.Я., в діях якого Вища кваліфікаційна комісія суддів вбачала порушення присяги судді України лише в тому, що він не забезпечив розгляду цивільної справи в межах строку встановленого ст. 157 Цивільного процесуального кодексу України, яка визначає, що справа розглядається судом протягом двох місяців.

Слід відразу зауважити, про не можливість дотримання встановдених строків розгляду  визначени цією нормою, суди на сьогоднішній день перевантажені кількістю справ на одного суддю, а також, сторони досить часто, самі вчиняють дії направлені на затягування справи.

Так наприклад, Вища кваліфікаційна комісія суддів не дослідила ту обставину, що усі відкладення справи були зумовлені клопотаннями скаржника про відкладення розгляду справи, а також тим, що він постійно змінював адвокатів, які в свою чергу заявляли аналогічні клопотання з метою ознайомлення.

Це перед усім свідчить про те, що вказаний орган використовуючи формальні ознаки та підстави «штампує» формулювання порушення присяги судді майже в усіх справах, навіть не досліджуючи та не аналізуючи усі обставини.

Саме з цих підстав 24 січня 2017 року Вищим адміністративним судом України адміністративним судом України був задоволений позов про скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Результатом розгляду вказаної дисциплінарної справи вирішено направити рекомендацію до Вищої ради юстиції для вирішення питання про звільнення Роїка Д.Я.  з посади судді Малиновського районного суду міста Одеси з підстави, передбаченої пунктом 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України (порушення суддею присяги) у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин.

Особливої уваги заслуговуює висновок ВАСУ згідно якого зазначено, що серед Європейських стандартів незалежної діяльності судді при розгляді у контексті спірних правовідносин заслуговує на увагу принцип, згідно з яким дисциплінарне провадження може бути ініційоване, якщо суддя не виконав свої обов’язки ефективно та належним чином. Такі провадження повинен проводити незалежний орган влади або суд із наданням гарантій справедливого розгляду і права на оскарження рішення та покарання. Дисциплінарні санкції мають бути пропорційними (пункт 60 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).

Окрім того, вирішуючи подібні справи щодо поновлення на посаді працівників митної служби, Верховний Суд України неодноразово в своїх чисельних постановах висловився, що припинення державної служби за порушення присяги є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за своєю тяжкістю за межі, в звичайному розумінні, дисциплінарного проступку, якщо такі дії суперечать покладеним на нього обов’язкам, підривають довіру як до носія влади, що призводить до приниження державного органу і унеможливлює подальше виконання обов’язків такою особою.

Найцікавіше полягає у тому, що ВККС в останній місяць своїх повноважень відкрила більше дисциплінарних проваджень, аніж за минулі три місяці

Таким чином, чітко прослідковується закономірність, яка наводить на думку про те, що на сьогоднішній день такі органи як ВККС, ВРЮ, а тепер Вища рада правосуддя створені виключно з метою політичних розправ та провадження у життя гасел суспільної думки про те, що судову систему потрібно знищити…. Але головним в цьому є те, що жодне реформування не може ґрунтуватися на терорі.

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *