ПРИВАТ БАНК – ПРИПИНЕННЯ ПОРУКИ

ПРИВАТ БАНК – ПРИПИНЕННЯ ПОРУКИ

Докази важлива складова будь-якого процесу, саме вони визначають подальшу долю справи. Досить часто, як сторони, так і суд не приділяють належної уваги процесу доказування, в наслідок яого справа вирішується неправильно.

Визначення поняття «доказів» та «доказування» у цивільному процесі розкрито у главі 5 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, сторона, повинна ретельно проаналізувати усі наданні докази опонентом та визначати, які докази доводять чи не доводять існування тих чи інших обставин на які Позивач посилається у своєму позові.

Досить часто у банківських спорах можна побачити  «Довідки про розмір заборгованості», «Розрахунок заборгованості» та інше.

Від банківських спорів нерідко страждають поручителі, які в свій час не замислючись ставили підпис в договорах поруки. Але тепер з тремтінням чекають судових рішень про стягнення заборгованості та початку процедури примусового виконання рішення.

Але, аналіз практики свідчить про те, що Банки досить часто порушують вимоги договорів поруки та «сприяють» визнанню поруки припиненою в судовому порядку.

Основновне порушення Банків при складанні договорів поруки – неправильне визначення строку його дії.

Якщо поручителі відкриють в своєму договорі розділ «Строк дії Договору» то у більшості випадків побачать наступне: «Договір поруки діє до повного виконання зобов’язання за Договором кредиту».

Визначення строку дії договору до повного виконання не відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, зазначений шестимісячний строк звренення з вимогою до поручителя, в разі порушення якого кредитор позбавляється такого права в наслідок припинення поруки.

Другий випадок, коли Банк «допомагає» поручителю у припиненні поруки, це коли надає «Розрахунок заборгованості» або «Довідку про заборгованість» в яких підтверджують факт збільшення Банком відповідальності позичальника в односторонньому порядку, що в свою чергу є підставою припинення поруки відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України.

В даному випадку необхідно ретельно проаналізувати «Розрахунок заборгованості» або «Довідку про заборгованість», навіть при наявності великої таблиці і замалого шрифту, такі відомості там можна зайти.

Саме це стало підставою, що апеляційну скаргу ЮФ «Мацко та Партнери» було задоволено і ПАТ «Приват-Банк» позбавився поручителя більш ніж на 400 000.00 грн.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в розрахунку заборгованості ПАТ «Приват-Банк» декілька разів змінював відсоткову ставку за договором кредиту без згоди, як позичальника так, і поручителя. Але колегія цивільної палати Апеляційного суду Одеської області не погодилася з цим, як наслідок апеляційна скарга була задоволена, а рішення суду першої інстанції – скасвовано.

Наразі надається текс постанови суду:

Номер провадження: 22-ц/785/989/18

Номер справи місцевого суду: 509/675/15-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2018 року

м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.

з участю секретаря судового засідання Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Овідіопольського районного суд Одеської області від 09.03.2017 року,

встановила:

17.02.2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до кредитного договору № ODOVGK01420311 від 13.07.2007 року ОСОБА_2 надано кредит в сумі 29200 доларів США строком до 13.07.2027 року. У якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки. У звязку з тим, що ОСОБА_2 не виконує своїх зобовязань за кредитним договором від 13.07.2007 року в повному обсязі, станом на 15.12.2014 року виникла заборгованість в розмірі 26945,72 доларів США., з яких: заборгованість за кредитом 19267,86 доларів США; заборгованість за відсотками 3643,90 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобовязання 1742,92 доларів США, заборгованість за комісією за користування кредитом -992,80 доларів США, штраф (фіксована частина) – 15,86 доларів США; штраф (процентна складова) 1282, 37 доларів США, яку ПАТ КБ «Приватбанк» просило стягнути солідарно з відповідачів.

Рішенням Овідіопольського районного суд Одеської області від 09.03.2017 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено у повному обсязі та стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПАТ КБ «Приватбанк» зазначену заборгованість. Вирішено питання судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 12.09.2017 року рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 09.03.2017 року змінено в частині розміру стягнутої заборгованості та вирішено стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № ODOVGK01420311 від 13.07.2007 року станом на 15.12.2014 року в розмірі 27468,42 грн. та 25202,80 доларів США, що станом на 15.12.2014 року за офіційним курсом НБУ становить 397196,13 грн., з яких: заборгованість за кредитом 19267,86 доларів США; заборгованість за відсотками 3643,90 доларів США; пеня за прострочення виконання зобовязання 27468,42 грн., заборгованість за комісією – 992,80 доларів США, штраф (фіксована частина) – 15,86 доларів США; штраф (процентна складова) 1282, 37 доларів США. В іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування матеріального права, просить рішення суду в частині стягнення в солідарному порядку з неї заборгованості скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» в цій частині.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не враховано збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок укладання ОСОБА_4 без повідомлення ОСОБА_3 та отримання її згоди у встановленому законом порядку додаткової угоди з ПАТ «Приват Банк», відповідно до якої відсоткова ставка змінилася з 10,08% закріпленої в договорі на 12,7%, та відповідно до розрахунку, який міститься в матеріалах справи, починаючи з 29.10.2008 року ПАТ «Приват Банк» в односторонньому порядку змінив розмір відсоткової ставки на 13,2%, що відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України є підставою для припинення поруки. Також ОСОБА_3 вважає, що враховуючи ту обставину, що з моменту виникнення порушеного права Банку минуло більше ніж шість місяців, встановлених ч. 4 ст. 559 ЦК України, правовідносини ОСОБА_3 за договором поруки є припиненими.  

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевірившиматеріали справи, законністьі обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Зазначеним вимогам судове рішення районного суду в повній мірі не відповідає.

Суд першої інстанції вставив наступні обставини.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № ODOVGK01420311 від 13.07.2007 року ПАТ КБ «Приватбанк» надало ОСОБА_2 кредит в сумі 29200 доларів США. Відповідач зобовязався до 13.07.2027 року повернути кредитта сплачувати відсотки за користування кредитом, а також комісію та інші суми передбачені договором. Наданий ОСОБА_2 кредит був забезпечений порукою ОСОБА_3, що підтверджується відповідним договором поруки від 13.07.2017 року.

ОСОБА_2 у повному обсязі, не виконує своїх зобовязань за кредитним договором, у звязку із чим станом на 15.12.2014 року має заборгованість за кредитом в розмірі 26945,72 дол. США., з яких: заборгованість за кредитом 19267,86 доларів США; заборгованість за відсотками 3643,90 доларів США; пеня за прострочення виконання зобовязання 1742,92 доларів США, заборгованість 992.80 доларів США заборгованість за комісією, штраф (фіксована частина) – 15,86 доларів США; штраф (процентна складова) 1282, 37 доларів США., що підтверджено розрахунком банку.

Наданий ОСОБА_2 кредит був забезпечений договором поруки між банком та ОСОБА_3, відповідно до якого ОСОБА_3 прийняла на себе солідарну відповідальність із ОСОБА_2 за невиконання кредитного договору.

Згідно ст.626 ЦК України договоромє домовленістьдвох абобільшесторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуваннямвимогцього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,звичаївділового обороту, вимог розумностіта справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що закредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язуєтьсянадати грошовікошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором,а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України договір кредиту складений в простій письмовій формі, у відповідності із законом.

Частиною 2 ст. ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то  в  разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів,  належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» щодо стягнення заборгованості є законними та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками районного суду щодо наявність підстав для задоволення позову та стягнення заборгованості за кредитним договором.

Разом з тим колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо солідарного стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_3 виходячи з наступного.

Відповідно до договору кредиту, розмір відсоткової ставки закріплений в розмірі 10,08 %.

В той же час відповідно до розрахунку, який міститься в матеріалах справи зазначено, що починаючи з 29.10.2008 року ПАТ КБ «Приват Банк» в односторонньому порядку змінив розмір відсоткової ставки на 13,2%. ОСОБА_4 без повідомлення ОСОБА_3 та отримання її згоди у встановленому законом порядку, уклав додаткову угоду з ПАТ КБ «Приват Банк», відповідно до якої відсоткова ставка змінилася з 10,08% закріпленої в договорі на 12,7%.

Колегія суддів проаналізувавши зміст ч. ст. 559 ЦК України, дійшла висновку, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобовязання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобовязання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Таким чином, у зобовязаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобовязань перед банком.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що в зв’язку із укладенням Додаткового договору та суттєвим збільшенням обсягу майнової відповідальності ОСОБА_3, як поручителя, порука припиняється відповідно до положень ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Враховуючи визнання поруки припиненою, колегія суддів дійшла висновку, щовідсутні підстави для солідарного стягнення з заборгованості за кредитним договором, у звязку з чим на підставі п.п.1, 3, 4 ст.376 ЦПК України, оскаржуване рішення підлягає в цій частині скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені зазначених позовних вимог.

Кріт того колегія суддів зауважує наступне.

Згідно ст. 370 ЦПК України , якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно достатті 382цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.

Апелянт ОСОБА_3 під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 присутня не була.

Отже у відповідності до ч.ч. 1,3 ст. 370 ЦПК України, рішення апеляційного суду Одеської області від 12.09.2017 року, в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3, підлягає скасуванню.

Крім того відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України підлягає зміні розподіл судових витрат, а саме судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2

Враховуючи задоволення апеляційної скарги, відповідно до ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 понесені останньою та документально підтверджені судові витрати у виді судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги у розмірі 4019,40 грн.

Керуючись ст.ст. 259374376381382383384 ЦПК України, колегія суддів,

     постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Овідіопольського районного суд Одеської області від 09.03.2017 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № ODOVGK01420311 від 13.07.2007 року та розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове.

У задоволені позовних вимогПублічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ODOVGK01420311 від 13.07.2007 року відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користьПублічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 12.09.2017 року, в частині солідарного стягнення ОСОБА_3 скасувати.

Стягнути зПублічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 4019,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.02.2018 року.

Головуючий                             Ю.І.Кравець

Судді:                                        О.Г.Журавльов

ОСОБА_5

посилання на рішення суду в реєстрі 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *