СУД З ДЕЛЬТА БАНКОМ. БАНК ПРОГРАВ

СУД З ДЕЛЬТА БАНКОМ. БАНК ПРОГРАВ

Дельта Банк звернувся з позовом до суду. Банк намагався стягнути борг з позичальника та поручителя, але відсутність доказів стало підставою для того, щоб суд відмовив банку. Юристи ЮФ «Мацко та Партнери» також домоглися судового рішення, яким була припинена порука за договором кредиту.

logo MP_

Юридична Фірма «Мацко та Партнери» завжди наголошували на необхідності дослідженні доказів, на підставі яких банк або інша фінансова станова обґрунтовує свої позовні вимоги.

Як правило, банк обґрунтовує свої позовні вимоги наступними доказами в кредитному спорі, а саме:

  • Договір кредиту. Договір кредиту не можна вважати доказом надання кредитних коштів, у зв’язку з тим, що він за своєю правовою природою є консенсуальним договором, згідно якого на етапі підписання не виникають правовідносини за договором позики (ст. 1048 ЦК України) та договором кредиту (ст. 1054 ЦК України). В ньому зазначаються лише умови, порядок надання кредитних коштів, строки надання цих коштів, умови повернення тощо. Кожна банківська установа зазначає свій порядок надання коштів, як правило ПАТ «Укрсиббанк» зазначає, що кредитні кошти надаються готівкою через касу банку, в договорах ПАТ «Приват Банку», що перераховуються на певний рахунок тощо.
  • Розрахунок заборгованості. Розрахунок заборгованості, не може підтверджувати існування заборгованості оскільки не є касовим документом та документом первинного бухгалтерського обліку відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Розрахунком заборгованості не можна довести виконання умов договору кредиту, у зв’язку з тим, що єдиним доказом внесення готівкової валюти на рахунок банку є відповідна заява на переказ готівки (правова позиція Верховного Суду України у справі №6-20цс12). Важливим моментом також є та обставина, що ніхто не приділяє уваги повноваженням особи, яка підписує цей документ під назвою довідка про заборгованість або ж розрахунок заборгованості. Оскільки така особа діє від імені юридичної особи (банку) вона повинна діяти в межах повноважень, які визначені відповідною довіреністю. В більшості судових справи, де виступали юристи ЮФ «Мацко та Партнери» такої довіреності не було, повноважень цих осіб на підписання подібних документів ми так і не знайшли.
  • Досудова вимога. Цьому доказу також мало приділяється увага, оскільки порядок надсилання, а також оформлення цього документу визначається кредитним договором та на практиці банк не додержується вимог щодо її направлення позичальнику та поручителю.

Таким чином, приділивши ретельну увагу дослідженню доказів у спорі з банком можна побудувати правильну правову позицію та визначити шляхи захисту прав та інтересів позичальника та поручителя.

Далі надається текс рішення суду по цивільній справі де ЮФ «Мацко та Партнери» перемогли Дельта Банк.

Справа N 520/1202/14-ц

Провадження N 2/520/219/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2016 року

Київський районний суд м. Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевій О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

Публічного Акціонерного товариства “Дельта Банк до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного Акціонерного товариства “Дельта-Банк”, третя особа ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим,

Встановив,

ПАТ “Дельта Банк в лютому 2014 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і просив суд постановити рішення, яким стягнути в солідарному порядку з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором N 15/КВ-07 від 17 травня 2007 року у сумі 600048 грн та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3654 грн., стверджуючи, що відповідачі ухиляються від виконання зобов’язань за договором кредиту і за договором поруки (до провадження судді Калашнікової О.І. справа надійшла у вересні 2014 року). Після уточнення позову в судових засіданнях представник банку підтримував вимоги про стягнення з відповідачів в солідарному порядку на виконання зобов’язань за кредитним договором 973565,47 грн (що є еквівалентом 72842,04 дол.США), де борг за кредитом 666577,36 грн. борг за відсотками 306988,11 грн. борг за комісією 17821,57 грн. До сьогоднішнього судового засідання представник банку після перерви, що була надана представникам для підготовки до судових дебатів не з’явився і причини неявки не повідомив.

Представник ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Мацко В.В. позов не визнав і від імені ОСОБА_2 заявив зустрічні вимоги про визнання договору поруки припиненим.

Суд вважає за можливе ухвалити рішення за відсутністю представника банку, оскільки позивач по справі приймав участь, надавав пояснення і додаткові докази, приймав участь у дослідженні доказів.

Суд встановив наступне:

17.05.2007 року ТОВ “Український промисловий банк” та ОСОБА_1 уклали кредитний договір N 15/КВ-07, за умовами якого ОСОБА_1 надавався кредит на споживчі потреби у сумі 60000 дол.США. ОСОБА_1 зобов’язався повернути всю суму кредиту до 16 травня 2017 та сплачувати щомісяця відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 14 % річних і комісію за управління кредитом в розмірі 1 % від суми кредиту. Повернення кредитних коштів та сплачувати відсотки за користування кредитом позичальник зобов’язався у відповідності до графіка зменшення ліміту кредитування, який є невід’ємною частиною договору (додаток N 2).

З метою забезпечення виконання зобов’язань позичальником за кредитним договором між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 17.05.2007 року було укладено договір поруки N 15/Zфпор-07-01, за умовами якого Поручитель прийняв на себе зобов’язання відповідати у повному обсязі за своєчасне і повне виконання ОСОБА_1 зобов’язань за договором кредиту.

Представник позивача стверджує, що Банк свої зобов’язання виконав, коли видав позичальнику грошові кошти через касу банку кількома траншами: 24.05.2007 року- 5000 дол.США, 22.06.2007 року 5000 дол.США,23.07.2007 року 5000 дол.США, 21.08.2007 року 10000 дол.США,29.08.2007 року 35000 дол.США перерахував на кредитні кошти в сумі 30213,73 дол.США на поточний рахунок позичальника.

За умовами договору про передачу активів та кредитних зобов’язань, укладеного 30 червня 2010 між ТОВ “Укрпромбанк” і АТ “Дельта Банк”, у відповідності до вимог ст. 512 – 519 ЦК України ТОВ “Укрпромбанк” відступив, а ПАТ “Дельта-Банк” прийняв право вимоги за кредитними договорами (в тому числі і за договором N 15/КВ-07 від 17.05.2007 року) та за забезпечувальними договорами.

Оскільки і Позичальник і Поручитель залишили без уваги повідомлення і досудову вимогу про погашення заборгованості за договором кредиту та договором поруки, ПАТ “Дельта Банк” звернувся до суду з цим позовом і просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь ОСОБА_3 заборгованість за кредитом у сумі 973565,47 грн (що є еквівалентом 72842,04 дол.США), де борг за кредитом 666577,36 грн. борг за відсотками 306988,11 грн. борг за комісією 17821,57 грн.

Представник позивача на підтвердження своїх вимог посилався на такі докази: кредитний договір N 15/КВ-07 від 17.05.2007 року з графіком зменшення ліміту кредитування, договір поруки N 15/Zфпор-07-01 від 17.05.2007 року, довідку ОСОБА_3 про розмір заборгованості за договором кредиту і розрахунок заборгованості, заяви на видачу готівки, заяви ОСОБА_1 за 2008 рік на адресу керівництва банку щодо реструктуризації кредиту, досудові вимоги ОСОБА_3 на адресу відповідачів, копію договору про передачу активів та кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь ОСОБА_3 з додатками, копії статутних документів ОСОБА_3.

Представник відповідачів, не визнаючи позов посилався на наступне: позивач не довів факт отримання ОСОБА_1 від ТОВ “Укрпромбанк” у 2007 році грошових коштів на виконання умов кредитного договору N 15/КВ-07 від 17.05.2007 року перші примірники заяв на видачу готівки банк не надав, а в копіях цих заяв міститься підпис від отримувача, виконаний не ОСОБА_1 Почеркознавча експертиза по даній справі не виконана з тих підстав, що банк не надав експертам перші примірники документів для дослідження (заяв на видачу готівки). Доводи позивача, що позичальник частково погашав кредит не підтверджені належними доказами – відсутні квитанції на погашення кредиту ОСОБА_1 таких квитанцій не має (кредит не отримував і не погашав), а банк до суду не надав жодної квитанції, що підтверджували повергнення кредитних коштів саме ОСОБА_1

Вимоги банку до ОСОБА_2 як поручителя на думку її представника не підлягають задоволенню з підстав, визначених ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, поруки припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. ПАТ “Дельта Банк” з письмовою вимогою до ОСОБА_2 про дострокове виконання зобов’язання звернувся 6.12.2011 року, хоча право на таке звернення набув 30.06.2010 року.

При вищевикладених обставинах суд вважає позов банку не підлягаючим задоволення, а зустрічний позов ОСОБА_2 є доведеним і підлягає задоволенню з таких підстав:

За договором кредиту одна сторона – банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернутикредиту встановлений строк та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). Кредитний договір є договором консенсуальним, платним, двосторонньо зобов’язальним. Також кредитний договір є реальним договором, оскільки відповідно до ст. 1046 ЦК України та ч. 2 ст. 1054 ЦК України Договір є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Суд погоджується з доводами представника ОСОБА_1, що позивач не надав належних і допустимих доказів щодо своїх вимог.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього кодексу. Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 179 ЦПК України).

Виходячи з принципу змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, суд позбавлений можливості самостійного витребування та збирання доказів по справі, та надання оцінки обсягу доказів, який би був достатній для задоволення вимог позивача. Але, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи: роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках встановлених цим Кодексом.

Представник відповідача, не визнаючи позов, стверджував, що ОСОБА_1 кредитні кошти від ТОВ “Укрпромбанк” не отримував. Суд неодноразово вимагав від банку письмові докази видачі ОСОБА_1 у 2007 році кредитних коштів. В липні 2015 року Банк надав до суду копії заяв на видачу готівки (а. с. 173-177), ознайомившись з якими відповідачева сторона не визнала на заявах підпис отримувача грошових коштів, як виконаний ОСОБА_1 Ухвала суду про призначення по даній справі почеркознавчої експертизи не виконана експертною установою з підстав не надання банком перших примірників досліджуваних документів. Не отримав суд від позивача і належних доказів щодо часткового повернення кредиту саме ОСОБА_1 Ухвалюючи дане рішення суд приймає до уваги, що ПАТ “ОСОБА_3 банк” з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у період 2012-2013 років звертався двічі і обидва рази позов залишався ухвалою суду без розгляду, тому як представник банку не виконував судові ухвали про витребування доказів і не з’являвся до суду.

Згідно з п. п. 1,2,3 договору поруки від 17.05.2007 року (а. с. 18) в разі невиконання боржником взятих на себе зобов’язань за кредитним договором поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором нарівні з боржником за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій на підставі статті 554 ЦК України.

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

У даному випадкудоговором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов’язань боржника за кредитним договором (п. 10 договору поруки).

У зв’язку з порушенням боржником виконання зобов’язання за кредитним договором банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України і пункту 4 кредитного договору використав право достроково стягнути з позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором, надіславши 06.12.2011 року досудову вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов’язаних із ним платежів.

Таким чином, пред’явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов’язання й був зобов’язаний пред’явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Така позиція висловлена Верховним Судом України в Постанові від 20.04.2016 року по справі N 6-2662цс15.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивач свої вимоги не довів належними і допустимими доказами, а вимоги за зустрічним позовом є обґрунтованими і містяться на вимогах закону та дійсних обставинах по справі.

Керуючись ст. 213,214,215 ЦПК України, суд

Вирішив

Позов Публічного Акціонерного товариства “Дельта Банк до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного Акціонерного товариства “Дельта Банк задовольнити і визнати припиненим договір поруки N 15/КВ-07, укладений 17 травня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” і ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд через Київський райсуд м. Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Калашнікова О.І.

2 коментарі

  1. Вы так торопитесь похвастать решением, которое не вступило в законную силу, может стоит всё дождаться как минимум 16 октября 2016 года, на которое назначена апелляция…

  2. То есть этого решения уже не существует получается…(((

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *